Початок навчального року: основні тенденції

Міністр освіти і науки Сергій Квіт під час проведення розширеного засідання Кабінету Міністрів, в якому брали участь голови обласних державних адміністрацій, поінформував громадськість про основні тенденції освітньої галузі напередодні початку нового навчального року
.Міністр повідомив, що у 2015/16 навчальному році кількість учнів в українських школах збільшиться на 38 тисяч, а до перших класів цього року піде 414 тисяч дітей.За словами Сергія Квіта, Міністерством освіти і науки проведено роботу по розвантаженню шкільних програм для того, щоб зробити їх цікавішими для школярів.
Окрім того, з 1 вересня у школах впроваджуватиметьсяКонцепція національно-патріотичного виховання.Також у цьому навчальному році будезбільшено кількість годинна вивчення іноземної мови: з 2-х до 3-х годин на тиждень у дев’ятих класах і з 3-х до 3,5 – у десятих і одинадцятих.Міністр наголосив, що освітнім відомством було скасовано 1600 документів щодо звітності у галузі, однак за його словами місцеві дії міністерства ігнорують."Нажаль, є випадки, коли на місцевому рівні ця звітність поновлюється", - зауважив Квіт, порадивши обласним адміністраціям звернути увагу на цю проблему.
Також за словами міністра, процес оптимізації малокомплектних шкіл не торкнеться початкових шкіл і діти матимуть можливість відвідувати початкові класи за місцем проживання.Сергій Квіт зазначив, що цього рокудержава забезпечила255 млн 307 тис. гривень на друк підручників. Другу половину коштів мають виділити місцеві бюджети.Міністр повідомив про скорочення мережівищих навчальних закладівз низьким рівнем якості освіти. Минулого року було закрито 76 навчальних закладів.

Міністр: підручники для дітей будуть безоплатними

Обласні бюджети виділяють свою половину коштів на придбання нових шкільних підручників, отже шкільні підручники у цьому навчальному році будуть безплатними. Про це у своємуFacebookпоінформував міністр освіти і науки Сергій Квіт, за результатами проведення розширеного засідання Кабінету Міністрів, в якому брали участь голови обласних державних адміністрацій.
"Сьогодні на засіданні Уряду всі голови обласних державних адміністрацій підтвердили, що обласні бюджети виділяють свою половину коштів на придбання нових шкільних підручників. Друга половина вже чекає в державному бюджеті. Тобто всі підручники і надалі будуть для українських сімей безоплатними", - зазначив міністр освіти.Як відомо, 50 % коштів на друк підручників для учнів 4-х і 7-х класів у 2015 роцівдасться виділити за рахунок скорочення видатківна утримання депутатського корпусу та секретаріату Кабміну. Інші витрати на друк шкільних підручників мають профінансувати органи місцевого самоврядування.

МОН змінило положення про дистанційну освіту

Міністерством освіти і науки затверджено зміни до Положення про дистанційне навчання, яким зокрема, передбачено можливість дистанційного навчання учнів, які проживають на тимчасово окупованій території України.
Згідно з документом, дистанційне навчання відтепер може організовуватися для учнів, які з будь-яких причин не можуть відвідувати навчальні заняття в загальноосвітніх навчальних закладах.Серед таких причин є стан здоров’я учня, проживання за межею пішохідної доступності до ЗНЗ, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, воєнний конфлікт, проживання або перебування за кордоном, на тимчасово окупованій території України або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.Також дистанційно зможуть навчатися учні, які за результатами останнього річного оцінювання навчальних досягнень опанували програмовий матеріал відповідного класу на 10, 11 або 12 балів.Переведення на дистанційну форму навчання здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків.Для організації дистанційного навчання школи можуть створювати у своєму складі класи або групи з дистанційною формою навчання за погодженням з органом управління освітою.Запровадження дистанційної форми навчання увищих навчальних закладах або закладах післядипломної освіти можливе за погодженням з Міністерством освіти і науки України.

Персоналізація

Сучасна освіта прагне до універсалізації, намагаючись моделювати людей максимально схожими один на одного. Школи й університети бачать у своїх учнях класичні «чорні ящики»: вони накачують однакову інформацію й очікують однакової відповідної реакції, не беручи до уваги індивідуальні характеристики. Такий підхід багатьма сприймається як анахронізм індустріальної епохи, від якого давно прийшов час відмовитися.

Хтось пропонує вирішити цю проблему, просто найнявши більше викладачів — тоді вони зможуть приділяти більше уваги потребам окремих учнів, перетворюючи їх у процесі в унікальних представників людського роду. Але вчителі це так старомодно. Навіщо використовувати людей, якщо завдання персонализації освіти можливо довірити машинам? У майбутньому комп'ютери будуть мати персональні програми для кожного школяра й студента, підлаштовуючись під його інтелектуальні й емоційні особливості.

Приклади:

Knewton — комерційний стартап, заснований в 2008 році. Knewton пропонує творцям онлайн-курсів використовувати розроблений компанією движок, який детально аналізує прогрес студента по конкретному предмету. Залежно від зібраної інформації Knewton створює для кожного студента унікальну програму. Knewton вирішує, до якої теми переходити студентові, у чому його слабкі місця і які навчальні матеріали він краще сприймає (текст або відео). Нещодавно найбільше у світі видавництво навчальної літератури Pearson використало Knewton для створення онлайн-курсів по математиці. Кінцева мета — продавати інтерактивні підручники, які будуть доповнюватися по ходу їх читання. Knewton одержав уже близько $50 млн від провідних венчурних інвесторів, включаючи Пітера Тiля й Рiда Хоффмана.

Геймифікація

Парубок приходить в улюблений ресторан, перш за все дістає смартфон і відкриває Foursquare. Кілька жестів пальцями, і він відмітився: додаток радісно сповіщає про одержання 10 балів досвіду, присуджує бейдж і призначає його мером цього закладу. Подібне використання ігрової механіки в неігровій ситуації називається геймифікацією, і вже кілька років це одне із наймодніших слів у бізнес-колах по усьому світу. Згідно з оцінками автора книги «Reality Is Broken: Why Games Make us Better and How they Can Change the World» Джейн Макгонал, до 2015-го року ринок геймифікації досягне $15 млрд і вона проникне в усі сфери людської діяльності, включаючи освіту.

Геймифікація експлуатує відому властивість мозку: йому дуже подобається одержувати винагороду за виконану роботу.

Щоб переконатися у цьому, досить подивитися на ігри в соціальних мережах, де винагороди у вигляді різноманітних досягнень сиплються буквально після кожного натискання мишкою. Zynga сколотила на цьому мільярди доларів. Прихильники геймифікації пропонують максимально інтегрувати ігрові елементи в повсякденне життя з метою максимізації залучення людини: у майбутньому віртуальні бейджики будуть видавати за чищення зубів.

Формальна освіта геймифікована вже зараз. Якщо школяр правильно розв'язав задачку, його в кращих традиціях біхевіоризму заохочують гарною оцінкою, якщо неправильно — карають поганою. Наприкінці кожного навчального року відбувається level up. Однак щось у цьому механізмі працює неправильно, оскільки на уроках діти грають в «Щасливого фермера», а не слухають викладача. Вихід? Геймифікація повинна бути іншою, і її повинно бути ще більше.

Приклади:

Codeacademy — популярні інтерактивні курси по вивченню основ програмування. Курси розбиті на максимально короткі завдання, і навіть саме мінімальне досягнення учня супроводжується нескінченними медалями й поздоровленнями. Сайт запустився наприкінці минулого літа, однак уже взимку на ньому зареєструвалося понад 500,000 людей: до кінця курсу дійшли близько чверті з них. Поки проект Codeacademy залишається зовсім безкоштовним, але в майбутньому може почати брати гроші за додаткові завдання або шукати й зводити талановитих молодих програмістів з потенційними роботодавцями. Творці Codeacademy — два випускники Колумбійського університету — залучили вже близько трьох мільйонів доларів інвестицій від Union Square Ventures і Crunchfund.

Інтерактивні підручники

Якщо відкрити версію журналу Wired для iPad, моментально стане зрозуміло на якому доісторичному рівні розвитку перебувають підручники. Сторінки сучасних журналів нещодавно перетворилися в справжню розвагу: кольорові фотографії збільшуються в розмірах, звучить музика, програються відеоролики, а інтерактивна инфографіка чуйно відповідає на дотик пальців. Чому, скажімо, підручник по історії не може бути саме таким?

Хоча фактично єдиним аргументом на користь підручників старого зразка залишається міфічний «запах паперу», їхній переклад у цифровий формат відбувається вкрай неспішно. Однак ситуація не може не змінитися: обсяг тільки американського ринку шкільних підручників оцінюється приблизно в $8 млрд, університетських — ще в $6 млрд. Настільки космічні суми неминуче залучають підприємців, готових змінити індустрію. Так, деякий час продажем електронних підручників зацікавилися Apple і Amazon.

Приклади:

Chegg — лідер на ринку оренди навчальної літератури. Середньостатистичний студент американського коледжу витрачає у рік до $1000 на придбання підручників. Chegg дозволяє скоротити цю суму вдвічі, пропонуючи студентам позичити потрібну книжку на один семестр за півціни, а потім повернути її назад. Бізнес іде відмінно: у січні минулого року компанія заробила близько $150 млн. З'явилися чутки про IPO. Однак у компанії не поспішають, розуміючи, що папір чекає неминуча смерть. Торік Chegg почав продавати й здавати в оренду електронні підручники.

Inkling Systems — молода компанія, заснована колишнім співробітником Apple Метью Маклінсом у 2009-му році. Inkling розробляє й продає платформу, яка допомагає видавцям створювати інтерактивні навчальні посібники як для планшентних комп'ютерів, так і для відкритого вебу. Inkling залучила вже $17 млн від венчурних фондів, включаючи Sequoia Capital.

Навчання через відеоігри

Протягом довгого часу відеоігри не сприймалися серйозно, тим більше коли мова заходила про їхню користь для освіти. У найкращому випадку їх вважали пустою витратою часу, у гіршому — бачили в них чергову причину «морального розкладання» молодих поколінь. Це було недальновидно. На думку експертів, комп'ютерні ігри мають унікальну серед інших типів медіа можливість повідомляти знання про реальний світ через інтерактивне занурення в світ віртуальний. Дослідження австралійського Foresigh Institute показало, що модель ігрового світу стратегії Civilisation III дає досить чітке уявлення про логіку історичного процесу й пояснює, як і чому деякі земні цивілізації зникають з обличчя планети, тоді як інші квітнуть.

Таким чином, якщо з підручника історії школяр може почерпнути інформацію про якісь важливі події минулого, адже масштабні й детально продумані ігрові симулятори демонструють йому дещо більш важливе: що світ живе за певними законами й розвивається досить очікувано. Так, члени руху Serious Games і зовсім пропонують абстрагуватися від змісту відеоігор і сконцентруватися на абстрактних принципах, закладених у їхню ігрову механіку. Наприклад, згідно з їх логікою, шутер про другу світову війну вчить не тому, як вбивати нацистів, а як перетворювати отримані навички в успішну стратегію, а локальні невдачі — у глобальні успіхи.

Незважаючи на очевидний потенціал, навчання через відеоігри в сучасних школах практикуються вкрай рідко. Виною тому є не тільки упередження суспільства, але й величезні засоби, які потрібні на створення гарних і складних віртуальних світів. Для подолання цього бар'єра буде потрібна політична воля.

Приклади:

Persuasive Games — комерційний стартап одного з головних сучасних теоретиків відеоігор Яна Богоста, який займається розробкою навчальних ігор на замовлення бізнесу, ЗМІ й НКО. Богост вірить у здатність ігор передавати через геймплей і ігрові правила важливу інформацію про принципи функціонування реального світу — його законах, цінностях і проблемах. Наприклад, його симулятор митниці в аэропорту наочно показує, яку шкоду несуть постійні зміни правил огляду багажу, які почалися в США посля теракту 11-го вересня.

Кiлькiсть переглядiв: 668