КЗ "Дергачівський ліцей № 4" Дергачівської міської ради

Поради батькам:

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Попередження участі дітей у групах " ПВК Редан"

Рух «ПВК Редан», як називають його учасники, нещодавно виник у Росії та пов'язаний з аніме-серіалом. Як і в РФ, у низці українських міст, зокрема Києві, Харкові, Житомирі, Львові та Івано-Франківську, підлітки та молоді люди, які відносять себе до цього руху, збирались, як заявили правоохоронці, для масових бійок.

У поліції назвали це російською спробою «використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні» та зараз встановлюють джерела фінансування та організаторів масових зборів підлітків.

Щоб уникнути потрапляння дитини у пастку соцмереж і захистити від їхнього негативного впливу, психологи дають такі поради:

1. Передусім батьки зобов'язані цікавитися життям своїх дітей: чим займаються, як почуваються, що їх турбує, які емоційні переживання вони проходять. А головне - щиро їх любити і усіляко цю любов проявляти до дітей. Адже саме через байдужість батьків, обмаль спілкування з ними їхні нащадки почуваються непотрібними, зайвими у сім'ї, а тому шукають це спілкування і розуміння в соцмережах (колись цю роль виконувала вулиця).

2. Потрібно організувати довірливі стосунки з дитиною. Коли вона отримає свій перший гаджет чи інший мобільний пристрій, одразу домовитися з нею про основні правила щодо користування ними. Наприклад, що саме вона може робити в інтернеті; на які сайти можна чи не можна заходити; які дописи та новини поширювати; кого з незнайомців може приєднувати до друзів, оскільки це може бути небезпечно і т. д. А батьки мають погоджувати з дітьми, які фотографії дітей та інформацію про них можуть викладати в соцмережі без їхнього дозволу.

3. Батьки мають дізнаватися, на які сайти заходять їхні діти, чим цікавляться (форуми, соцмережі, ігри, фільми), чому просиджують годинами в інтернеті. Які взагалі їхні життєві інтереси. І, за можливості, обмежувати час перебування в інтернеті та блокувати доступ до небезпечних сайтів.

4. Також батьки зобов'язані навчати дитину розвивати критичне мислення щодо інтернетної інформації: розповідати про те, що не вся інформація правдива, що деяка може бути не лише фейковою, а й нести небезпеку для життя, для фізичного й психічного здоров'я.

5. Не карати дитину за інтерес до підозрілих сайтів та ігор, адже вона ще у віці, коли цікавить усе нове, незвідане, а спокійно, з любов'ю пояснювати, до чого може призвести така цікавість.

6. З більш дорослими дітьми-підлітками приділяти увагу їхнім переживанням і невимушено обговорювати їх. Наголошувати дитині, що переживають за неї і люблять, намагатися підтримувати у всіх починаннях, терпляче давати мудрі поради, навіть якщо дитина їх відштовхує. Тобто налагоджувати такі душевні містки, які допоможуть побудувати довіру між батьками і дітьми.

7. Аби витягти дітей із соцмереж, психологи радять оформлювати їх онлайн-час, тобто подбати, щоб у дитини були додаткові заняття, прогулянки, відвідування музеїв чи бібліотек, інтерактивні ігри та читання книг. А щоб інтернет не замінив дитині увесь білий світ, у батьків з нею мають бути спільні ігри, спільні перегляди фільмів чи телепередач, спільні прогулянки та, за можливості, спільні відвідування спортивних чи мистецьких заходів та гуртків тощо.

Закликаємо батьків бути друзями для своїх дітей, проводити з ними більше часу, підтримувати їх, цікавитися, з ким вони спілкуються і як проводять дозвілля.